HOMINIS MENS DISCENDO ALITUR ET COGITANDO

РАДА МОЛОДИХ ВЧЕНИХ


ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новини: Суспільно-наукові ініціативи Асоціації польських банків

index_Polski

Прогрес суспільства зумовлює ситуація соціального включення у процес трансформації усіх категорій і весртв населення, особливо інтелігенції – еліти наукової, академічної, молодіжної, громадської, і, очевидно, бізнесової. Роль бізнесу у суспільних перетвореннях сьогодні полягає не тільки у фінансовій їх участі, а в активній громадській позиції, у тому, наскільки вони самі позиціонують себе як активних учасників суспільно-політичних процесів. І знову на приклад хочу навести Польщу, адже, за щасливим збігом обставин, мені випала нагода побувати на одному цікавому заході, який організовує і проводить Асоціація польських банків під назвою “Клуб Польща 2025+”. Ця ініціатива, започаткована у 2004 році, являє собою цикл зустрічей-дискусій банкірів, працівників банківської сфери, науковців, громадських діячів, представників ЗМІ щодо проблем і можливостей стратегічного значення для розвитку Польщі у довгостроковій перспективі. Рік 2015 Асоціація польських банків вважає за символічний горизонт для обговорення та визначення майбутнього розвитку Польщі. І цій темі присвячено усі дискусійні зустрічі, які відбуваються у штаб-квартирі Асоціації польських банків у Варшаві раз на 2 місяці. Кожна така зустріч транслюється онлайн на сайті організації http://zbp.pl/, глядачі можуть залишити повідомлення, відгуки, коментарі, які тут же зачитує Президент Асоціації або інша особа, уповноважена до ведення цього засідання. Після офіційних виступів (3-4 спікери) зазвичай забирають голос усі присутні, і головучий підводить підсумок.

21 травня 2014 року відбулося чергове  засідання клубу Асоціації польських банків, яке було присвячено такій темі: “Чверть століття змін у Польщі. Важливий вибір та рішення для наступних 25 років”, спікерами були доктор габілітований, професор Інститут філософії та соціології польської академії наук Анджей Ришард, доктор габілітований, професор Варшавського університету Збігнєв Марчіняк та професор Джуліан Аулейтнер.  Головні тези, що прозвучали з виступів шановних експертів:

1) роль держави: консолідація демокртаії за низької участі: поляки то більше споживачі чи громадяни?

2) диверсифікація суспільного капіталу; необхідно розвивати соціальний капітал, адже навіть інтенсивно розвиваючи економіку, без суспільної взаємодії розвиток Польщі неможливий;

3) потрібно переглянути концепцію соціального включення: певний відсоток громадян знаходиться поза суспільним контекстом, не бере участь у публічному житті; має розвиватися т.зв. політика включення;

4) зміна позиції Європи: євроінтеграційна трансформація Польщі не є гарантією стабільності, а навпаки. Польща повинна знайти себе, свої цінності, визначити як розвиватися? яким шляхом? у якому темпі?

5) потрібна нова візія розвитку держави та краща суспільна комунікація;

6) освіта, і вища освіт зокрема, є ключовою у суспільних перетвореннях і стратегічному плануванні на майбутнє, і це доводять реформи у системі освіти у Польщі;

7) необхідно переглянути цілі освіти: “Чого ми вчимо?”, “Для чого?”і дивитися на усі процеси, що відбуваються у системі освіти і вищої освіти крізь цю призму;

8) реформування навчальних програм та Болонський процес змінили парадигму польського суспільства;

9) польськими пріоритетами на найближчі 25 років є: демографія, система працевлаштування, суспільна мотивація, економія та ідеологія;

10) 5 головних проблем світу до 2050 р. (Randers), над якими варто думати сьогодні: криза капіталізму, кінець економічного зростання, криза демократії, криза міжгенераційної гармонії (конфлікт поколінь), кінець стабільного клімату. Стосовно міжгенераційного конфлікту відбулася гаряча дискусія на предмет молодіжної політики, зв’язку поколінь, чи є державний борг інвестицією чи тягарем для майбутніх поколінь;

11) професіоналізація та інституціоналізація державної політики;

12) сьогодні відчувається дефіцит візії того, до чого прагнемо, та оцінки того, що уже зроблено;

13) необхідно розбудовувати сектор знань та інтегрувати політики у цьому напрямку;

14) варто приділити більше уваги політиці підтримки малого бізнесу, зокрема індивідуального бізнесу (кредитування, старт-апи);

15) участь і солідарність мають стати засадничими принципами публічної політики на найближчі роки – аби громадяни брали участь у суспільному житті , не залишалися осторонь процесів, та об’єднувалися навколо конструктивних ідей, і щоби державна політик була консолідованою і солідарною та спрямована на підвищення рівня життя кожного окремого громадянина та полського суспільства в цілому. Це і є завданням держави і громадськості на найближчі 25 років.

Висновок такий: проблеми у Польщі та Україні дуже подібні, адже ми усі живемо у глобалізованому світі, де виклики виходять за межі національних і набувають світового масштабу. Єдине, що нас різнить, – це готовність відкрито і КОНСТРУКТИВНО це обговорювати, на усіх рівнях суспільної організації, у тому числі у найвищих бізнесових колах. Спробуймо і собі уявити у якій країні ми хочемо жити через 25 років? Якою буде наша держава, яка буде вища освіта і наука? Де і чому будуть вчитися наші діти? І чи будемо ми активними учасниками або пасивними спостерігачами за суспільними процесами? І чи будемо солідарними у побудові нової України – України знань? За 25 років побачимо…

Ірина  Дегтярьова, докторант кафедри права та європейської інтеграції
ДРІДУ НАДУ при Президентові України, м.Варшава, Польща 

Написано: 1:10 | | Немає коментарів

Коментарі

EmailEmail
PrintPrint
WP Socializer Aakash Web